четверг, 4 февраля 2016 г.

Контрольна робота 8 клас "Грунти і земельні ресурси"

Контрольна робота
з тем «Ґрунти і земельні ресурси. Рослинний і тваринний світ України»
1 – варіант
І рівень
1. Основними типами ґрунтів зони мішаних лісів України є:
а) дерново – підзолисті;       б) алювіальні річкові;          в) болотні;
г) сірі лісові;              д) чорноземи;            е) червоноземи.
2. Основними типами ґрунтів степової зони України є:
а) чорноземи типові;            б) чорноземи звичайні;
в) чорноземи південні;        г) каштанові;             д) буроземи.
3. Загальна площа лісів України становить:
а) близько 10 млн га;           б) близько 60 млн га;
в) 603,7 тис. км2;                  г) 5 млн га.
4. Найбільша лісистість на території України спостерігається:
а) у Карпатах;           б) у Кримських горах;
в) у лісостепу;           г) у степу.
5. Місцем постійного проживання бурого ведмедя є:
а) Карпати;                б) Крим;
в) Донбас;                  г) Волинь.
6. Рослини, які трапляються тільки на певній території, називаються:
а) ендеміками;           б) реліктами;
в) культурними;       г) дикорослими.

ІІ рівень
7. Що таке релікти?
8. Дайте визначення поняття «грунт».
9. Назвіть ґрунти Українських Карпат.

ІІІ рівень
10. Назвіть основні генетичні типи ґрунтів України. Дайте коротку характеристику одного з типів.
11. Нанесіть на контурну карту поширення типових тварин степової зони, використовуючи відповідні умовні позначення.

ІV рівень

12. Розкажіть про заходи з охорони і відновлення тваринного світу України.

Контрольна робота
з тем «Ґрунти і земельні ресурси. Рослинний і тваринний світ України»
2 – варіант
І рівень
1. Основними типами ґрунтів лісостепової  зони України є:
а) сірі лісові;              б) опідзолені чорноземи;     в) лучно – чорноземні ;
г) солончаки;            д) коричневі.
2. Найвищою в Україні є сільськогосподарська освоєність:
а) у лісостеповій зоні;          б) у степовій зоні;
в) у зоні мішаних лісів;        г) у Карпатах;           д) у Кримських горах.
3. Типовими представниками листяних порід зони мішаних лісів України є:
а) дуб;             б) тополя;       в) смерека;
г) акація;        д) вільха;        е) береза.
4. Найбільш типовими представниками флори  лісостепу на території України є:
а) сосна;         б) кипарис;                в) дуб;             г) ліщина.
5. Типовими представниками тваринного світу степу України є:
а) білки;         б) польові миші;       в) ондатри;                г) ховрахи.
6. Рослини, які залишилися від давніх геологічних епох, називаються:
а) ендеміками;           б) реліктами;
в) культурними;       г) дикорослими.

ІІ рівень
7. Що таке ендеміки?
8. Дайте визначення поняття «рослинні угруповання».
9. Назвіть ґрунти Кримських гір.

ІІІ рівень
10. Назвіть основні умови ґрунтоутворення. Дайте коротку характеристику однієї  з умов.
11. Нанесіть на контурну карту поширення типових рослин степової зони, використовуючи відповідні умовні позначення.

ІV рівень
12. Розкажіть про заходи з охорони і відновлення рослинного світу України.

Урок з географії 9 клас

Тема: Сучасне світове господарство. Міжнародний географічний поділ праці
Мета: сформувати систему знань про світове господарство, між­народний поділ та інтеграцію праці, закономірності розвитку сві­тового господарства і його структуру; з’ясувати місце України усвітовому господарстві; розвивати уміння аналізувати динаміку розвитку світового господарства, глобальне світосприйняття учнів; виховувати географічне, економічне та логічне мислення.
Обладнання: політична карта світу, підручник, довідники, ат­ласи, таблиці, діаграми.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
• Що вивчає соціально-економічна географія світу?
• Які основні історико-географічні регіони виділяють у світі?
• Пригадайте з курсу ІХ класу, що таке господарство країни.
• Які структури господарства ви знаєте?
• Назвіть основні форми організації виробництва.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
      Вивчаючи світові природні ресурси, ви мали змогу переконати­ся: природа неоднаково наділила країни світу своїми багатствами. Крім природних ресурсів кожна країна має певні соціальні та куль­турні особливості, своєрідне географічне положення, природні умови. Всі ці чинники ведуть до розвитку тих галузей господар­ства, що є найбільш вигідними та прибутковими. З давніх часів на­віть величезні імперії не могли повністю забезпечити себе всіма необхідними товарами та послугами (пригадайте мандрівки євро­пейців за спеціями в Індію). Унаслідок цього виникала потреба завозити з інших країн товари, яких бракувало, та з’явилася мож­ливість продавати вінші країни надлишок своїх товарів. Торгівля між країнами обумовила встановлення стійких різнобічних взаємозв’язків між ними та утворення світового господарства.
      Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразілії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів містять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розви­тку й у наш час ще продовжує змінюватися.
      Які особливості має сучасне світове господарство та які чинни­ки на нього впливають, ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Світове господарство
      Світове господарство — історично складена сукупність націо­нальних господарств усіх країн світу, пов’язаних між собою всесвітніми економічними зв’язками, в основі яких лежить міжнарод­ний поділ праці.
      Основними умовами формування світового господарства є:
• утворення світового ринку — системи обміну товарами та по­слугами між національними господарствами;
• розвиток великої індустрії (заміна ручної праці на машинну призвела до підвищення продуктивності праці і збільшенню об­сягів виготовлюваної продукції);
• розвиток транспорту та сучасних засобів комунікації.
      Вважають, що світове господарство остаточно склалося в кінці ХІХ – початку ХХ ст., пройшовши у своєму розвитку три етапи.

Етапи розвитку світового господарства
Час
Етап формування
Стадія розвитку
Переважна сфера розвитку
До сер. ХІХ ст.
Зародження
Аграрна
Сільське господарство
Друга половина ХІХ ст.– середина ХХ ст.
Становлення
Індустріальна
Обробна промисловість та будівництво
З кінця ХХ ст.
Розквіт
Постіндустріаль­на
Нематеріальна сфера

       Світове господарство — складна система, в якій розрізняють га­лузеву й територіальну структуру.
      Галузева структура — це сукупність споріднених груп галу­зей, які виробляють однорідну продукцію, надають різноманітні послуги і здійснюють суспільно корисну діяльність різних видів.
      Територіальна структура — це розміщення і розподіл галу­зей господарства по країнах, регіонах, континентах. У сучасному світовому господарстві виділяють три головних економічних ядра: Європейський (на чолі з Німеччиною), Американський(провідна роль США), Азіатсько-Тихоокеанський (керівна роль Японії).

2. Міжнародний географічний поділ праці

      Організуючою основою світового господарства є міжнародний географічний поділ праці (МГПП) — вища форма суспільного по­ділу праці. МГПП виражається в спеціалізації окремих країн увиробництві певних видів продукції, послуг і подальшому обмі­ні ними.
     
Головними чинниками МГПП є:
• географічне положення країн (наприклад, спеціалізація на морському рибальстві приморських країн);
• природно-ресурсна база (визначає спеціалізацію країн на галу­зях добувної промисловості, сільського та лісового господар­ства, відпочинку, туризму);
• соціально-економічні умови (розвиток окремих галузей під впливам історичних, національних, релігійних особливостей, рівень розвитку продуктивних сил, нагромадження капіталів, НТП тощо).

     Спеціалізація окремих країн у виробництві певних видів про­дукції і послуг передбачає їх виробництво у розмірах, які набагато перевищують потреби країни-виробника. Так формуються галузі міжнародної спеціалізації, тобто такі, які орієнтовані на експорт продукції і в першу чергу визначають «обличчя» країни уміжна­родному розподілі праці.
     Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада — зернових, Замбія — міді, Японія — робото­техніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу.
Проблемне питання. Які країни менше залежать від коливань цін на світовому ринку: ті, які постачають 1–2 види продукції, або ті, які постачають більше видів продукції? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.
      Міжнародна спеціалізація зумовлює необхідність міжнародно­го обміну товарами і послугами. Цей обмін посилює міжнародні економічні зв’язки, призводить до зростання кількості і збільшен­ня потужності вантажопотоків. Охоплюючи всі країни світу, світо­ве господарство і міжнародний географічний поділ праці видозмі­нюються та ускладнюються, набуваючи нових форм.
       Головною рушійною силою розвитку світового господарства на рубежі ХХ–ХХІ ст. стала глобалізація — об’єктивний процес фор­мування єдиних принципів світового устрою.
      Важливими ознаками глобалізації є транснаціоналізація й ін­теграція.
Транснаціоналізація — це виведення господарської діяльності поза межі країни. Прикладом транснаціоналізації є утворення транснаціональних корпорацій (ТНК). Компанія вважається транс­національною, якщо її діяльність є крупномасштабною (обіг складає мільярди доларів на рік), а сама вона має свої філіали за кордоном.
       За даними ООН, зараз у світі існує більш ніж 65 тис. ТНК, що контролюють понад 850 тис. філій по всьому світу, у яких задіяно більш ніж 74 млн чоловік. При цьому на території промислово роз­винених держав розміщується понад 80 % материнських компаній і близько 33 % філій, у країнах, що розвиваються, — відповідно 19,5 і майже 50, у колишніх соціалістичних державах — приблиз­но 0,5 і 17 %.
       За характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії провідну роль відіграють ТНК США. Але цей розрив поступово ско­рочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Єв­ропи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій кра­їн, що розвиваються.
        Ринкова капіталізація окремих ТНК перевищує 500 млрд дол., а щорічні обсяги продажів складають 150–200 млрд дол. Щорічний чистий прибуток кожної з найбільших корпорацій практично до­рівнює річному бюджетові України. Економічна потужність вели­ких ТНК порівняна з ВВП середніх держав, і вони диктують свою волю багатьом країнам.
Завдання. Ознайомтеся з матеріалами атласа і таблиці про най­більші ТНК світу. Поясніть, чому країнами базування ТНК єеко­номічно розвинені держави.
       
       Міжнародна економічна інтеграція — процес встановлення глибоких та стійких взаємозв’язків між групами країн та прове­дення ними злагодженої міждержавної економічної політики.

Найбільші ТНК світу
Компанія
Країна базування
Галузь діяльності
Роял-Датч/Шелл
Велика Британія/Нідерланди
Енергетика
Форд
США
Автомобілебудування
Дженерал Електрік
США
Енергетика
Екссон
США
Енергетика
Дженерал Моторз
США
Автомобілебудування
Фолксваген
Німеччина
Автомобілебудування
ІВМ
США
Виробництво ЕОМ
Тойота
Японія
Автомобілебудування
Нестле
Швейцарія
Харчова промисловість
Байєр
Німеччина
Хімічна промисловіть
АТТ
США
Електротехнічне виробництво
Нісан
Японія
Автомобілебудування
Майкрософт
США
Програмне забезпечен­ня
Мобіл
США
Енергетика
Даймлер-Бенц
Німеччина
Автомобілебудування

       Виділяють такі основні форми міжнародної економічної інте­грації:
• зона преференційної торгівлі — являє собою зону з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи на імпорт товарів, зберігаючи рівень тарифів уторгівлі з іншими країнами. Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства що об’єднує понад 50 держав;

• зона вільної торгівлі — у її межах діє особливий пільговий тор­говельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення мит, податків та зборів при їх збереженні в торгівлі з іншими країна­ми. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної тор­гівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі США — Канада (1988 р.); • митний союз — це угода двох або кількох держав, що передба­чає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зо­внішнього тарифу. Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.) та Європейському союзі (з 1968 р.);

• спільний ринок — у його межах забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів і громадян (робочої сили). Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського Союзу в 90-х рр. XXст. Формується Північ­ноамериканський спільний ринок (США, Канада, Мексика);

• економічний союз — вільний рух факторів у результаті вироб­ництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. У країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця. Прикладом таких союзів єБенілюкс (з 1960 р.), Європейський Союз до 1991 р. — колиш­ній СРСР.

      Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжнародних економічних угруповань, таких як, наприклад, Єв­ропейський Союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), Ліга арабських держав (ЛАГ), Африканський Союз, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та ін.
      На основі економічних створюються політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується і політична інтеграція.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок
      Соціогеографічний практикум (робота в парах)
Незважаючи на об’єктивність глобалізації, у світі існує багато тих, хто негативно ставиться до цього процесу. Спробуйте подиви­тися на глобалізацію сучасного світу очима прихильників та про­тивників. Визначте позитивні та негативні наслідки глобалізації для країн світу.

VI. Підсумок уроку

• Світове господарство — це сукупність національних госпо­дарств та їх економічних взаємовідносин. Воно остаточно сфор­мувалося у кінці ХІХ ст. і пройшло певні етапи розвитку. Зараз продовжує розвиватися та набувати нових форм.

• На світовому ринку країни відомі галузями спеціалізації, які склалися в результаті міжнародного географічного поділу праці.

• ТНК є основним структурним елементом економіки більшості країн, провідною силою їх розвитку та підвищення ефектив­ності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва йкапіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібераліза­ції зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку.

• Послідовний розвиток форм міжнародної економічної інтегра­ції забезпечує більш повне й раціональне використання еконо­мічного потенціалу країн та підвищення темпів їх розвитку.

VІI. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § __.
2. Підготувати повідомлення на основі даних преси, телебачення та Інтернету за темами:
• «Інтеграція України у світову економіку»;
• «ТНК і Україна»
• «Найбільш потужні інтеграційні об’єднання у світі».

Урок з географії на тему "Індія" 10 клас

Індія


Мета: сформувати в учнів загальні уявлення про культурні і соціально-економічні особливості Індії; розвивати вміння само­стійно працювати з географічними джерелами географічних знань; виховувати самостійність, творчість, аналітичне мислення.

Обладнання: політична карта Євразії, комплексна карта Євра­зії, атласи, фотографії, зображення краєвидів, історико-культурних об’єктів, національних костюмів Індії.

Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів (у формі уроку-конкурсу).

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Виступи доповідачів
Обираються двоє суддів, визначається кількість доповідачів.
Учасники конкурсу роблять свої виступи, тривалість яких не повинна перевищувати 10 хвилин. Максимальна оцінка виступу, з урахуванням усіх критеріїв, — 9 балів. Після виступу кожний до­повідач відповідає на три питання, правильні відповіді оцінюються в 1 бал.

ІII. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сьогодні ми поговоримо про країну, чия найдавніша цивіліза­ція збагатила своїми досягненнями все людство. Європейці почали колонізувати Індію ще в XVI ст. — портуґальці, голландці, фран­цузи, англійці були зачаровані її легендарними багатствами. Ан­глійці здобули перемогу над суперниками в ході тривалих війн, і з середини XIX ст. до 1947 р. Індія фактично була сировинним до­датком Британської імперії.
У житті Індії сьогоднішній день тісно переплітається з днем за­втрашнім і днем минулим подібно до того, як на індійській дорозі кондиційований туристський автобус сусідить з парою волів, за­пряжених в арбу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Приклад виступу
Республіка Індія розташована в Південній Азії на півострові Ін­достан, що за формою нагадує трикутник, неначе відгороджений від іншої Азії високою стіною Гімалаїв. Індія омивається водами Індій­ського океану, до складу її території входять також численні остро­ви — Лаккадівські, Андаманські і Нікобарські. Індія межує з Па­кистаном, Афганістаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, Банґладеш і М’янмою. Найдовшим є кордон з Китаєм, що проходить головним Гімалайським хребтом. Через Індію проходять міжнародні торгові шляхи, що поєднують Азію, Європу, Африку і Австралію.
Велика частина території Індії — рівнини і плоскогір’я. На пів­ночі країни знаходяться знамениті Індо-Ґанґська низовина (колис­ка давньої цивілізації) і найвища гірська система світу — Гімалаї.
Індія має у своєму розпорядженні величезні запаси залізних руд і значні — марганцевих, кам’яного вугілля і нафти, і того, що особливо приваблювало сюди європейців,— золота і коштовного, напівкоштовного, виробного каміння.
Для Індії характерний субекваторіальний мусонний клімат. Зе­мельні ресурси — природне багатство країни, оскільки значна час­тина ґрунтів має високу родючість. Велика кількість тепла і вологи дозволяє збирати 2–3 врожаї на рік. Річки Індії мають величезний енергетичний потенціал і є джерелом зрошування.
Таким чином, Індія за природними характеристиками — одна з найбагатших країн світу. Це виправдовує одне з її визначень ко­лоніального періоду — «перлина Британської корони».
Кількість населення Індії перевищила мільярдний рубіж і про­довжує швидко зростати. Демографічна політика скорочення наро­джуваності, що проводиться в країні, дає незначні результати, зде­більшого через релігійні переконання населення.
Понад 80 % населення сповідує індуїзм — давню релігію корін­ного населення Індостану, що заклала основи кастової системи. До­сить широко сповідуються також іслам, сикхізм, буддизм і христи­янство.
Індія — найбільш багатонаціональна країна світу, серед етніч­них груп якої переважають народи індоєвропейської сім’ї — хін­дустанці, маратхі, бенґальці, біхарці, пенджабці та ін. Офіційних мов у країні дві — хінді і англійська.
Трудові ресурси Індії значні, однак в їх складі переважає неква­ліфікована робоча сила. Велика частка безробітних, понад 300 млн осіб, живуть за межею бідності.
Найбільш густо заселені приморські території. Частка міського населення становить 27 %. Найбільші міста — Мумбаї, Колкота, Делі, Мадрас.
Індія — аграрно-індустріальна країна, що розвивається і за аб­солютними розмірами ВВП входить до числа першої п’ятірки кра­їн світу (3,3 трлн дол., 2008 р.). Однак з розрахунку на душу на­селення показники Індії відповідають показникам відсталих бідних держав.
Нарівні з розвитком традиційних для економіки країни галу­зей (сільське господарство, легка промисловість) досить швидкими темпами розвиваються видобувна промисловість і різні галузі об­робної. Зараз Індія є одним з найбільших світових виробників і екс­портерів вугілля, марганцевої та залізної руд. У країні створені підприємства чорної металургії, важкого і транспортного машино­будування, виробництва електроустаткування, побутової електро­ніки, хімікатів.
Індія першою серед країн, що розвиваються, почала займатися атомною енергетикою, розвивається також аерокосмічна галузь — проведено запуск штучного супутника Землі.
Зараз у структурі ВВП Індії на промисловість припадає 39 %, на сільське господарство — 22 %, на сферу послуг — 39 %. У тери­торіальній структурі господарства Індії зберігається традиційний «каркас», що спирається на чотири найбільші промислові цен­три — Мумбаї, Колкоту, Мадрас і Делі.
Країна експортує тканини і готові швейні вироби (29 % експор­ту), коштовне каміння і ювелірні вироби (18 %), сільськогосподар­ські і продовольчі товари (16 %), машини (7 %), руди, медикамен­ти. На частку Індії припадає 21 % світового експорту чаю. Індія має багато спільного з новими індустріальними країнами: вона не тільки постійно нарощує експорт елементарних промислових това­рів, але й досягла помітних успіхів у виробництві обчислювальної техніки.
В імпорті Індії переважають паливні ресурси (17 %), машини та обладнання (15 %).
Найбільші торговельні партнери Індії: США, ФРН, Японія, Ве­лика Британія, Китай, Росія.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок
Відповіді на питання, підготовлені учнями другої групи. Приклади питань
• Чому в Індії, незважаючи на велику кількість опадів, що при­носяться мусонами, необхідне штучне зрошування?
• Які види транспорту мають найбільше значення в економіціІндії?
• У яких сферах можлива взаємовигідна співпраця Індії і України?

VI. Підсумок уроку
Судді виставляють бали, мотивуючи свої оцінки. Учитель виді­ляє найбільш цікаві виступи, відзначає успіхи і невдачі. Оскільки учні користувалися різними джерелами, тобто їх виступи різнять­ся, можна ввести номінації «кращий економічний огляд», «краща доповідь про культуру», «за артистизм» тощо.

VII. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § __.
2. Позначити на контурній карті: а) найбільші міста Індії та їх промислову спеціалізацію; б) сільськогосподарські зони та основні культури, які там вирощують; б) найбільші морські порти.
3. Скласти кросворд «Країни Азії» (не менше 15 запитань).
4. Випереджальне (окремим учням). Скласти повідомлення про формування території США.

Контрольна робота за ІІ семестр 7 клас

Семестрова контрольна робота
2 – варіант
І рівень
1.Водоспад Вікторія розташований на річці:
аА.    Замбезі
бБ.   Оранжева
вВ.    Конго
гГ.    Лімпопо.
2.Крайньою північною точкою Австралії є мис:
аА.     Стіп – Пойнт
бБ.     Південно – Східний
вВ.     Йорк
гГ.      Байрон.
3.Найбільшим за площею водної поверхні в системі Великих Озер є озеро:
аА.     Тітікака
бБ.     Гурон
вВ.     Верхнє
гГ.      Мічиган.
4.Тектонічне походження мають озера:
аА.     Байкал, Мертве море
бБ.     Ладозьке, Онезьке
вВ.     Каспійське, Аральське
гГ.      Балхаш, Зайсан.

ІІ рівень
5.Прочитайте текст і визначте, про яке озеро Євразії йдеться:
«Акваторія озера проголошена зоною екологічного лиха. Раніше воно було одним з найбільших в Азії. Від початку 60 – х рр. ХХ ст. озеро гине. Це пов’язано з інтенсивним забором вод річок, які впадають в нього – Амудар’ї та Сирдар’ї. площа озера скоротилась в кілька разів, а там , де раніше була вода, утворилася пустеля.»

6.Визначте правильність наведеного твердження:
«Гірські масиви Анд, розташовані на різних широтах, відрізняються кількість висотних поясів. Чим вищими є гори і чим ближче вони знаходяться до екватора, тим більше в них природних поясів.» Так/Ні

7. Прочитайте текст і визначте назву вулкану, який розташований в Африці:
«Це найвища гора Африки та один з найбільших вулканів земної кулі. Діаметр кратера вулкана 2 км, а діаметр основи конуса – 100 км. Вершина вулкана вкрита вічними снігами і льодовиками.»

ІІІ рівень

9.Установіть відповідність між формами рельєфу Південної Америки та цифрами, якими вони позначені на картосхемі:
аА.     Анди
бБ.     Ла – Платська низовина
вВ.     Гвіанське плоскогір’я
гГ.      Амазонська низовина.
IV рівень

10. Характеристика однієї з країн Азії.